Критерії оцінювання навчальних досягнень
здобувачів освіти з української мови та з літератури
Вимоги до виконання письмових робіт
учнів
загальноосвітніх навчальних закладів
і перевірки зошитів з української мови та літератури,
світової
літератури у 5-11 класах
МЕТОДИЧНІ
РЕКОМЕНДАЦІЇ ( витяг з листа МОН України №1/9-301 від 28.04.2006р.)
Зміни в підходах
до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти
зумовили перегляд вимог до виконання письмових робіт та перевірки зошитів з
української мови й літератури та світової літератури.
1.
Види письмових робіт.
1.1. Основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів з української мови є:
• класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ – одна або дві (на
розсуд учителя), але не більше двох; якщо ж уроки спарені, то для виконання
вдома пропонується дві або три вправи);
• словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті: 12 – у 5
класі, 24 – у 6-7 класах, 36 – у 9-10 класах, 48 – в 11 класі);
• навчальні диктанти, твори й перекази;
• самостійні роботи;
• тестові завдання (як відкритої, так і закритої форм);
• складання таблиць, схем, написання конспектів (у старших класах), робота
зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами.
1.2. Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української та світової літератури
є:
• відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;
• написання навчальних класних і домашніх творів;
• виконання самостійних робіт;
• складання таблиць, схем римування, партитур, написання конспектів (у
старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами та
інші види робіт, передбачені чинними програмами.
2.
Кількість контрольних
робіт.
2.1.Кількість
тематичних контрольних робіт з
української мови повинна відповідати вимогам чинної програми.
2.2. Кількість
контрольних робіт з усіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння,
читання, письмо) передбачено вимогами чинної програми).
2.3. Кількість
тематичних контрольних робіт з
української та світової літератури повинна
відповідати вимогам чинної програми.
3. Аналіз контрольних робіт.
Аналіз
контрольних письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів
виконують у робочому зошиті.
4. Кількість і призначення
учнівських зошитів.
4.1. Кількість
робочих зошитів з української мови
визначається за класами:
·
5-9 класи – по два
зошити;
·
10-11 класи – по
одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.1).
4.2. Для
контрольних робіт з української мови
в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи,
зазначені в пунктах 2.1 і 2.2).
4.3. Кількість
робочих зошитів як з української,
так і з світової літератури – по одному в кожному класі (у
них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.2).
4.4. Для
контрольних робіт з української та світової
літератури в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні
виконують роботи, зазначені в пунктах 2.3).
4.5. Для навчальних і контрольних видів
письмових робіт використовують зошити в лінію (з позначеним берегом) на 12, 18
або 24 сторінки (у 10-11 класах зошит для навчальних робіт може бути більшим за
обсягом).
4.6. Зошити для
контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року.
5. Порядок перевірки письмових
робіт.
5.1. Зошити для
навчальних класних і домашніх робіт з
української мови перевіряють:
• у 5-6 класах – двічі на
тиждень;
• у 7-9 класах – 2-3 рази на
місяць;
• у 10-11 класах – двічі на
місяць.
У 5 класі перевіряється кожна домашня
робота учнів. (Це не суперечить міністерським рекомендаціям).
Самостійні, творчі роботи в усіх класах слід перевіряти до наступного
уроку.
За класні і домашні письмові
роботи в журнал виставляються бали на вибір.
5.2. Зошити для
навчальних класних і домашніх робіт з
української та світової літератури перевіряють раз на місяць у кожному
класі.
5.3. Оцінку за
ведення зошитів з української мови,
літератури та світової літератури виставляють
один раз на місяць у кожному класі (окремою колонкою в журналі).
5.4. Виставляючи оцінку за ведення зошита
з мови чи літератури, слід ураховувати такі критерії:
• наявність різних видів робіт;
• грамотність (якість виконання
робіт);
• охайність;
• уміння правильно оформлювати роботи
(дотримання вимог орфографічного режиму).
6.
Орфографічний режим.
6.1. Записи в
зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для
підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення
таблиць, схем тощо використовують простий олівець).
6.2. Між класною
й домашньою роботами пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до
складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).
6.3. Дату
класної, домашньої та контрольної роботи з української
мови й літератури та світової літератури в 5-11
класах записують так: на першому рядку дату записують словами, а на другому –
вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:
Сьоме лютого
Класна робота
У 10-11 класах у
зошитах з української та світової літератури можливим є й інше оформлення: на першому рядку записують вид роботи, а
на березі цього ж рядка зазначають дату цифрами, наприклад:
07.09.13р.
Класна робота
В інших класах дата й назва робіт з української та
світової літератури оформлюються так, як і з української
мови.
У зошитах для
контрольних робіт з української мови та
літератури й світової літератури в усіх класах
записується дата й лише назва роботи, наприклад:
Сьоме лютого
Читання мовчки
6.4. Після
заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.
6.5. Зразок
підпису зошита:
Зошит
для робіт з української мови
учня 5 А класу
Летківської СЗШ І-ІІІ ступенів
Іванишина Романа
Зошит
для контрольних робіт
із світової літератури
учениці 7 –В класу
Демківської СЗШ І-ІІ ступенів
Козаченко Руслани
6.6.
Неправильний запис охайно перекреслюють (а не беруть у дужки чи витирають
гумкою або замальовують коректором).
7.
Технічні правила перевірки учнівських письмових робіт.
7.1. Усі записи,
помітки й виправлення в учнівських письмових роботах слід виконувати ручкою з
червоним чорнилом.
7.2. Виявлені
помилки позначають так:
• орфографічні, пунктуаційні та граматичні
помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою й на березі в
цьому ж рядку вказують тип помилки (׀ –
орфографічна, v – пунктуаційна, г – граматична), помилки на ще не вивчені правила виправляють,
перекреслюючи їх скісною рискою ( ⁄ ) й
надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, вказують на березі тип помилки,
проте її не враховують при остаточному визначенні оцінки.
• лексичні (неточність у слововживанні,
тавтологія, росіянізми тощо), стилістичні
(стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність дібраних
мовних засобів тощо) та змістові помилки
(логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци,
фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють
горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип
помилки (л – лексична, с –
стилістична, з – змістова помилки).
Виявлені помилки
у 5 – 9 класах позначають так: на вивчені вже правила підкреслюють
горизонтальною рискою або виправляють (в учнів з середнім та початковим рівнем
навчальних досягнень); помилки на ще не вивчені правила виправляють,
підкреслюючи їх скісною рискою й надписують потрібні літери, слова, речення,
але не враховують при остаточному визначенні оцінки.
Перевірка контрольних робіт
учителями здійснюється в такі строки:
-
контрольні
диктанти і контрольні роботи у 5-9 класах перевіряються і повертаються учням до
наступного уроку;
-
перекази
і твори у 5-9 класах перевіряються і повертаються учням не пізніше як через
тиждень;
-
твори
у 10-11 класах перевіряються не більше 10 днів.
Після перевірки письмових робіт учням
дається завдання виправити помилки або виконати вправи, які попереджають
повторення аналогічних помилок.
Робота над попередженням помилок
здійснюється у тих же зошитах, у яких виконувались відповідні письмові роботи.
Зошити для
контрольних робіт зберігаються протягом навчального року.
Пам’ятка
щодо вивчення стану ведення зошитів
1) Наявність зошитів у всіх учнів класу.
2) Якість підпису зошитів. Дотримання єдиних вимог.
3) Обсяг роботи (зіставлення зробленого на
занятті і вдома).
4) Характер письмових робіт
(репродуктивний, творчий).
5) Рівень
диференціації навчальної діяльності учнів.
6) Рівень навчальних досягнень учнів
(визначається в основному за зошитами для контрольних).
7) Якість виконання практичної частини
навчальних програм.
8) Систематичність та якість виконання
домашніх самостійних завдань.
9) Перевірка
зошитів учителями (періодичність перевірки відповідно до вимог МОН України,
якість перевірки, характер оцінки письмових робіт, дотримання критеріїв
оцінювання)
10) Ефективність роботи над помилками (методи
виправлення, наявність системи роботи над помилками).
11) Культура ведення, каліграфія.
12) Відповідність оцінок за письмові роботи в
журналі оцінкам у зошитах.
Із виступу Вахненко Н.П. на засіданні МО
Критичне мислення нині один з модних трендів
в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань
навчально-виховного процесу, йдеться й у Концепції нової
української школи.
Та з чого починати? Як
навчати дітей розрізняти факт і суб’єктивне бачення, не піддаватися на
маніпуляції?
Наша відповідь –
використовувати методи розвитку критичного мислення під час уроків.
Критичне мислення – складне й багаторівневе явище.
Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції
високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття
рішень.
З педагогічної точки зору критичне мислення – це
комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:
- аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;
- бачити проблеми, ставити запитання;
- висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;
- робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.
Цим мисленнєвим операціям можна і необхідно навчати, а
далі – вдосконалювати їх, тренувати, як, наприклад, тренують м’язи спортсмени
чи техніку гри – музиканти. І саме школа є ідеальним середовищем для цього.
То який він – урок з розвитку критичного мислення?
Технологія проведення уроку з розвитку критичного
мислення залежить від його предметного наповнення і дидактичних завдань, від
типу уроку (це набуття нових знань чи формування умінь), від власне навчального
предмету. Та загалом такий урок традиційно складається з трьох основних частин:
вступної, основної та підсумкової.
Зразок уроку в ТКМ укр.л-ра
АНАЛІЗ УРОКУ З ВИКОРИСТАННЯМ ІКТ
Учитель:____________________________________
Предмет, клас: _____________________________
1. Особистий внесок учителя в розробку уроку з використанням ІКТ:
2—використовувалися існуючі освітні ресурси;
3 — застосовувалася адаптована методика використання засобів ІКТ;
4 — застосовувалася авторська методика використання засобів ІКТ.
2. Форма використання програмного забезпечення:
0 — вибрана форма використання засобів ІКТ не сприяє вирішенню дидактичних задач;
3 — вибрана форма використання засобів ІКТ сприяє вирішенню окремих завдань уроку (навчальних, або розвивальних, або виховних);
5 — вибрана форма використання засобів ІКТ сприяє вирішенню всіх завдань уроку (навчальних, розвивальних, виховних).
3. Організація діяльності учнів на уроці:
0 — використання засобів ІКТ знижує ефективність навчальної діяльності учнів;
3 — ефективність навчальної діяльності учнів відповідає традиційному уроку;
5 — підвищується ефективність навчальної діяльності учнів.
4. Рівень методичної підготовки вчителя в галузі використання засобів ІКТ:
3 — недостатній рівень методичної підготовки вчителя;
4 — достатній рівень методичної підготовки вчителя;
5 — високий рівень методичної підготовки вчителя, яскраво виражений індивідуальний стиль роботи вчителя.
5. Вплив інформаційних технологій на результативність:
0 — штучне впровадження в урок засобів ІКТ;
3 — фрагментарне використання засобів ІКТ (незначний вплив на досягнення дидактичних цілей уроку);
5 — системне використання засобів ІКТ (інтегроване в зміст уроку). 6. Індивідуалізація навчання за рахунок використання засобів ІКТ:
0 — використання ІКТ не сприяє індивідуалізації навчання;
3 — використання засобів ІКТ частково підвищує ступінь індивідуалізації навчання;
5 — використання ІКТ спрямоване на індивідуалізацію навчання.
7. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог:
0 — порушені санітарно-гігієнічні вимоги до проведення уроку в комп'ютерному класі;
3 — обладнання класу відповідає санітарно-гігієнічним вимогам до проведення уроку в комп'ютерному класі;
5 — обладнання та робота учнів відповідають санітарно-гігієнічним вимогам до проведення уроку в комп'ютерному класі або мультимедійному центрі.
Головний критерій в оцінці уроків: чи підвищується ефективність уроку за рахунок використання засобів ІКТ та ЦОР (визначається, перш за все, активністю учнів і інтенсивністю навчально-виховного процесу, результативністю та досягненнями у пошуково-дослідницький діяльності)
Примітка* Зазначити відповідний бал, знайти загальну суму (від 28 до 35 балів — високий рівень, від 28 до 20 — середній рівень, нижче 20 — критичний рівень).
Висновки:____________________________________________________________
Немає коментарів:
Дописати коментар